У Закарпатті почались зйомки спільного українсько-швейцарського документального кіно про вузькоколійки. Режисер Олександр Недбаєв три роки виношував ідею стрічки. Фільм зніматимуть 25 днів, найбільше зйомочних днів відбуватиметься в Україні, а далі — у Швейцарії. До кадру потраплять також вузькоколійки Івано-Франківської, Рівненської та Кіровоградської областей.
Олександр НЕДБАЄВ
Режисер
Це буде фільм про людей. Про їх взаємовідносини, про те, як вони живуть своєю роботою. Про те, як вони обєднуються за допомогою тих самих ліній. Наприклад, на усіх цих коліях є віддалені села, в які майже не добратися за поганої погоди, окрім як вузькою колією. Вузькоколійки є дійсно перлинами, які весь світ визнає як культурну спадщину. Їх треба зберігати, з них потрібно робити об’єкти туризму.
Головних героїв буде двоє – український студент і поціновувач залізниці Олег Гудзеляк та ентузіаст зі Швейцарії Крістоф Бахман, який відреставрував власним коштом потяг 19 століття і зробив його популярною туристичною атракцією. Фільм не лише про потенціал – краєзнавчий, туристичний і комерційний, а про людей.
Олег ГУДЗЕЛЯК
головний герой стрічки
Залізниця – це завжди історія династій. Тут можна почути надзвичайну кількість цікавих історій . Найкращі кадри, найкращі історії будуть народжуватись по ходу зйомок
В’ячеслав ЄГОРОВ
координатор ГО «Закарпатська фільмкомісія»
Це документальна стрічка. Значить там в кадрі будуть наші люди, буде чути закарпатську бесіду. Це теж я думаю глядачеві буде цікаво
Знімали вже в Ужгороді на дитячій залізниці. Згодом переїхали до Виноградова – на міський ринок. Щочетверга та щонеділі ось уже 25 років тут продають крам жителі сусідніх сіл та районів. Торгують усім – від продуктів харчування до одягу та антикваріату. Але класичних прилавків нема. Увесь крам знаходиться буквально – під ногами — поміж звичайних рельс.
Тричі в день на кілька хвилин тут особливий ажіотаж. Сюди заїжджає електричка. Продавці прибирають товар. Пані Естер стала однією із героїнь стрічки. Традиційно щонеділі вона їздить скуповуватись на стихійний ринок. Каже, так зручно.
Естер
пасажирка потягу
На автобус треба 30 грн платити, а тут треба тільки 8 гривен платити. Але якщо не їде цей поїзд, то тоді люди вертаються назад додому і не торгують своїми речами.
Боржавська вузькоколійка тут проїжджає вже понад 100 років. Колись вона об’єднувала села на відстані ста кілометрів. Тепер залишилось лише 2 вагони і 36 кілометрів колії.
Олег ГУДЗЕЛЯК
головний герой стрічки
В Україні збереглися всього на всього 3 вузькоколійні залізниці. Насправді, по європейським міркам це надзвичайно мало. І ми не можемо дозволити собі такої розкоші закривати чи ліквідовувати подібні залізниці. З 1991 року у нас було більше 1000 кілометрів вузькоколійки. Наразі, залишилось менше 300.
Проект здійснюється за підтримки Українського культурного фонду та швейцарського партнера. Наступного року документальний фільм вийде на швейцарському телебаченні. Побачить стрічку і український глядач.
Джерело інформації:
